Не кажіть дурниці, Краще - гей, заждіть - Хлібом-сіллю жниці Правду освятіть. Квіти коло хати, Гуси на ставку - Україна-мати Ніби у раю… Та в лиху годину Вітер сновигав - Клав у домовину, З мертвих піднімав… І коли полями Спалахи зорі Жито цілували Рідної землі - То були махновці, То була війна - Українські ночі - Хижий птах літа… Думи невеселі, Вітерець гуля, Ходить по пустелі - Журиться земля… Та Махно завзятий Вірить, що народ (Годі вже чекати) Зробить першим крок. Не кажіть дурниці Краще - гей, заждіть - Край села криниця Не всиха - стоїть… Україна - бранка, Хижаків орда. В хаті вишиванка В смутку вицвіта. Наче птах крилатий В небі за Дніпром Анархіст завзятий Повернув крилом І злетів до хмари, Став орлом літать… (Сонце крила палить - Є за що страждать). Стигне в полі жито, Вітерець гуля - Будем с часом жити Краще - вимовля. Сильному народу Не пасує страх - Українець зроду Ходить, як жебрак… Та не так судилось, Як гадав Махно - Хвилі накотились, Пінилось вино. Ви мені - дурниці. Я Вам - гей, заждіть - Краще до скарбниці Спомин покладіть. У степу тачанка Вітер доганя - Молодий Іванко Підганя коня. І біжить дорога, Битий степом шлях, Вітер з Гуляйполя Не сидить в кущах… Сонце низько сіло… Розколовся дуб… Вся чуприна сива, Лізе в очі чуб. Вітер з Гуляйполя По стерні пройшов. Молоду тополю Хилить доля знов. І на полі крові, Більш, ніж в дощ води - Полягли здорові Хлопці молоді… Місяць носить щастя - На, тримай, бери Полум`яне гасло Першої зорі… Ви мені дурниці, Краще - гей, заждіть - У степу каплиця, Мов свята, стоїть. Бачить, як ледащо (Гарбузів візок) За велике "щастя" Прихопив мішок. І чому не спиться, На чуже майно (Просо, чи пшениця) Дивиться давно. Та вже так ведеться: Доки світ стоїть Тільки божі люди Звикли чемно жить. І коли вороже Око нагляда - То не воля божа, То така біда. І стоїть левада Сива і бліда - Де на світі правда, Як свята вода… Крук по полю ходить, Вибира зерно, Бо завів, бач, моду: …Все вокруг моё… Ви мені дурниці Краще - гей, заждіть - Сон лихий наснився - Тіло все болить… Тож за щастя бився Променем в вікно, Ясенем хилився У свій час Махно. (Мріяв - Сонце встане, Вірив - День прийде…) А пішов в вигнання За своє святе… Крук по полю ходить, Вибира зерно, Бо завів, бач, моду …Все вокруг моё… В спомині про батька Я вам так скажу:- Час прийшов подбати Про свою межу… Рушники у хаті, Вишня під вікном - Україна - мати Чистим джерелом.
|
Современная поэзия
Стихи
Поэты
Рецензии
О сайте
Вход в Мастерскую
