Гірко плаче Україна. Їй не солодко за сина,
що ходив серед людей з купой звершень та ідей.
Чи то ворон в колі смерті над могилою все вьється,
чи то промінь упада, бо на жаль всю правду зна..
Як Олеся день до ранку спроводжали: геть та геть...
і у відповідь на ласку хоронили.. Хай їм грець!
Плаче ненька - Україна схилами Дніпра,
серцю слухати несила - звідки стільки зла?
Брат на брата, кум на кума - хоч кажи, хоч не кажи,
мовби довга темна смуга тішеться в ночі;
наче світ перевернувся - всі слова ніщо -
і душа шука притулку... кам`яний мішок...