Вона приходила до нас на вихiдний
В недiлю рано,
Така рум′яна, молода,
Красива мама.
У нас, дiвчаток тонконогих
Було за свято
Ii за нiжну, теплу руку
Подержати...
Вдихнути в себе запах мами
Такий знайомий.
А мама тiльки в тиждень раз
Бувала дома...
Пiд вечiр маму проводжати
Бабуся йшла,
I бiгли ми до тоi хати,
Що край села.
Як не хотiлося прощатись
В вечiрнiй час.
Хотiлось мамi нам сказати:
Вiзьми, вiзьми з собою нас!
Лiто, 1979р.